top of page
Народний художник
Віктор Наконечний

Віктор Наконечний народився і живе й донині у мальовничому селі Клембівка Ямпільського району, яке з давніх – давен славиться своїми вишиванками. Мистецька постать Віктора Наконечного в царині народного малярства формувалася поступово, в процесі  наполегливої творчої праці. Малюючи з дитячих літ, майстер пройшов непростий шлях художнього пізнання, зазнаючи і солодкого щастя перемог та відкриттів, і гіркоти невдач та криз. При цьому він ніколи не зраджував обраної мети свого життя – бути художником неабияким.

Загалом доля майстра складалася щасливо. Перший імпульс до малювання він отримав із батьківських рук. У сільському середовищі злиденних повоєнних років колгоспний трудар Андрій Наконечний вирішив долучити сина до творення краси і духовного розвитку. Він по-батьківськи мудро і  в слушний момент подав до рук сина ретельно підструганого олівця, знаючи із власного досвіду, що саме дбайливо підструганий олівець має магічну силу спонукати до малювання. Самотужки вчився малювати, освоюючи матеріали і засоби, що були під рукою: папір, ножиці, олівці, пензлі. Дізнавшись, що в селі живе народний маляр Іван Шкорульський, пішов на три роки до нього в науку.  Потім почав копіювати роботи відомих майстрів. Навчався у заочному народному університеті мистецтв ім. Н. Крупської у Москві. Його картини не раз демонструвалися на виставках – від рідної Клембівки до столиці.

Для Віктора Наконечного його рідна Клембівка – то вселенська лабораторія, з якої він черпає і наснагу, і образи, і композиційні варіанти картин та колорит, і окремі деталі пейзажу чи конкретного інтер’єру, мотив чи ситуативне вирішення певної сцени. Крім живопису займається витинанками та писанкарством. У власному будинку створив музей народного мистецтва. Творчий доробок митця складає понад три тисячі картин у техніці олійного і темперного живопису, тисячу графічних робіт, понад півтисячі витинанок. Його картини прикрашають приватні колекції в Україні, Росії, Канаді, США, Німеччині, Франції та багатьох інших країнах.

Віктор Наконечний уміло поєднав традиції народного малярства й академічний живопис. Тематика творів Наконечного свідчить про його багатогранний духовний світ, щиру зацікавленість життям в усіх його формах і проявах. “Основу творчості митця становить генетично – фольклорна пам'ять, народна творчість у найрозмаїтіших виявах”, - так сказав про самобутнього подільського художника голова Національної спілки майстрів народного мистецтва України Євген Шевченко.

 Ці схвальні слова на адресу лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Віктора Наконечного цілком заслужені. Найпрестижнішу в нашій державі Шевченківську премію у березні 2009р. Віктор Андрійович отримав за визначні здобутки в народному малярстві, зокрема, за серію картин  “Краю мій сонячний”.

У картинах “Помисли моїх предків”, “У ніч на Івана Купала”, “Минуле спогадом вертає” митець  вміло передає життєдайну ауру подільських обрядів, символіку народного мистецтва, реалії, які сповнюють людське буття, уособлюючи духовну святість.

Віктор Наконечний. Фрагмент картини «Баба Кузня»

Віктор Наконечний. Витинанка

Віктор Наконечний. «Водохреща»

Віктор Наконечний. «Весільне мереживо»

Віктор Наконечний «Сон літньої ночі»

Віктор Наконечний. «У ніч на Івана Купала»

Віктор Наконечний. А молодість не вернеться…

Віктор Наконечний. «На Ордань»

Поклик душі

Майстриня Лариса Василівна Надзівана родом з Хмельниччини. Після закінчення школи Лариса навчалась у Кам'янець – Подільському сільськогосподарському технікумі, потім закінчила сільськогосподарську академію, а згодом – педагогічний факультет Київського аграрного  університету. Нині Лариса Василівна  разом з сім'єю проживає у Чернятині Жмеринського району, працює викладачем у коледжі. Любов до вишивання передалася їй від неньки, яка прикрашала вишивкою одяг, предмети побуту. Почала вишивати, коли доглядала маленьких дочок: Наталію та Ольгу. Народна майстриня дуже відповідально ставиться до вишивки, серйозно обдумує роботу, ретельно підбирає кольори. Вона може годинами говорити про своє захоплення, яке вже давно стало невід'ємною частиною її життя. Найулюбленішою ученицею Надзіваної є трирічна онучка Катруся, яка вже разом з бабусею займається вишиванням.

Майстриня вишиває картини на релігійну тематику, рушники. Образи Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці вишила для дочок як оберіг для їх сімей. На її рушники стають наречені, коли беруть шлюб.

Лариса Василівна дарує свої роботи рідним і друзям. В них вона вкладає часточку своєї душі, добрих помислів і побажань. Роботи майстрині знаходяться в Росії, Ізраїлі, Італії. США.

Роботи Лариси Василівни були представлені на виставках у Чернятинському коледжі,  Жмеринці,  Вінниці.

Л.В. Надзівана сповнена ідей, планів, які прагне реалізувати. “Головне вірити у свою мрію і вона обов'язково здійсниться”, - говорить майстриня.

Українська вишивка несе  позитивну енергетику, віє на серце кожного з нас чарами рідної стихії і є життєдайним бальзамом, який сповнює нас споконвічною могутньою силою українського народу.

Світ її захоплень

Оксана Парасунько

Студентка  Київського Національного Університету Технологій та Дизайну Оксана Парасунько з дитинства захоплюється  вишиванням. Вишивання - сімейна традиція, яка передається з покоління в покоління. Вишивають бабуся, мама, тітка Оксани. Сама Оксана вишила понад тридцять картин, серед яких портрет Т.Г. Шевченка, ікони, пейзажі, зображення тварин.

 Під час навчання  у Вінницькому професійному училищі сфери послуг Оксана брала участь в обласному конкурсі “Знай і люби свій край” в номінації “Художня вишивка”, де стала переможцем; у Всеукраїнському конкурсі серед учнів професійно – технічних закладів зайняла третє місце; її роботи були представлені на виставці художнього текстилю юних авторів “Світ у клаптику”. Зараз юна майстриня готується до виставки у Києві, яка відбудеться у травні 2010 року.

Чарівниця “Арт – скрині”

Наталя Дубенкова

Наталя Дубенкова  професійно займається ландшафтним дизайном. Лялькарство  - хобі, яке стало частиною професії. Разом з однодумцями вона відкрила у Вінниці арт – майстерню, де талановиті люди зможуть реалізувати свої творчі здібності: створити ляльку, малювати, зайнятись розписом по батіку чи пошити модне покривало за технікою печворк (клаптикове шиття ).

Авторська лялька приваблює Наталю тим, що це - ексклюзивна річ, витвір  мистецтва. Саме в процесі виготовлення ляльки переплітаються багато прикладних мистецтв: вишивання, печворк, розпис тканин. Авторська лялька є колекційною річчю, так як  створюється в єдиному екземплярі і її неможливо повторити. Для створення цілісного образу  авторської ляльки необхідно спочатку намалювати ескіз,  підібрати тканину для одягу, необхідні аксесуари. Вона виготовляється з дорогих матеріалів:натуральне волосся, вії, яскраві тканини…

Авторська лялька користується попитом в Україні та за кордоном. В Росії наприкінці 90 – х років почали проводити міжнародні салони авторської ляльки.

Майстерня “Арт – скриня” тісно співпрацює  з київською галереєю “Персона”, яка першою в Україні почала проводити виставки авторської ляльки. Наталя Дубенкова брала участь у виставках авторської ляльки у Вінниці та Києві у галереї “Персона”.

Устянські майстрині

Сільська глибинка завжди багата на талановитих людей. Саме завдяки їм з покоління в покоління передаються секрети народних ремесел, уміння творити унікальні зразки мистецтва, які тісно пов'язані з побутом українського народу, його звичаями, традиціями.

Устянська земля славиться тим, що має талановитих майстринь, які творять справжні дива. Їх надзвичайні витвори були представлені на виставках у Бершаді, Вінниці, Києві та за кордоном.

Роботами Фросини Пелих захоплювались не тільки у Києві, а й у Монреалі. Чудові роботи Настасії Манзенко побували на ВДНГ у Києві. Вишивальниці мого рідного села – прості трудівниці, які не тільки працюють на землі, виховують дітей, а й кожну вільну хвилину присвячують улюбленому заняттю. Серед них: Атаманенко Н.Ф., Деркач К.П., Балан М.І.,

Кавка М.Д. та інші.

© 2015 Вінницьке вище процесійне училище сфери послуг, Вінниця, Україна

bottom of page