Перемога в серцях поколінь

Літературна композиція «Перемога в серцях поколінь».

Мета заходу: показати суть «нового порядку», встановленого окупантами на території України, злочини нацистів на українських землях, внесок руху Опору в перемогу над ворогом, героїзм визволителів; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Я єсть народ, якого Правди сила

Ніким звойована ще не була.

Яка біда мене, яка чума косила! —

А сила знову розцвіла.

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.

Щоб жить — я всі кайдани розірву.

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

Бо я живу.

Ведучий 1. 7 мільйонам загиблих українців, які не повернулись з кривавих полів війни, присвячується.

Ведучий 2. Славетним ветеранам Великої Вітчизняної, які вистояли, перемогли, подарували нам мирне життя, присвячується.

Ведучий 3. Поколінню, яке тільки починає свій життєвий шлях, нам, що нині живуть, присвячується.

Фрагмент фільму «Сталеві жорна» (Початок).

Ведучий 4. На початку війни Радянський Союз опинився у вкрай тяжкому становищі. Таємна підготовка Німеччини до нападу і його раптовість, більша чисельність та краща озброєність військ давали ворогові хоч і тимчасову, але перевагу. Гітлерівська армія на початку війни добилася великих воєнних успіхів, окупувала значну частину західних областей країни, що поставило війська і економіку Радянського Союзу в надзвичайно складні умови.

Фрагмент фільму «Сталеві жорна» (Поразки).

Ведучий 5. Проти поневолених народів Східної Європи фашистська Німеччина розробила план «Ост». Територію України, Білорусії , Естонії, Латвії, Литви, європейської частини Росії передбачалося заселити німцями, а інших знищити або понімечити. За своєю цинічністю генеральний план «Ост» є одним з найганебніших документів в історії людства.

Ведучий 1. Невимовно тяжких втрат зазнав український народ у тій страшній воєнній круговерті, що розметала, понівечила і розтоптала мільйони людських доль. Це була трагедія. Її принесли з собою гітлерівські орди, які без жалю топтали нашу землю, палили міста і села, грабували, гнали в німецьке рабство дівчат і хлопців, убиваючи на своєму шляху кожного, хто не хотів скорятися загарбникам.

Фрагмент фільму «Сталеві жорна» (Грабування).

Ведучий 2. Бабин Яр став символом Голокосту. Тільки 29 і 30 вересня 1941 р. нацисти за допомогою місцевої поліції вбили в Бабиному Яру 33771 єврея. Розстріли продовжувалися ще декілька днів. Проте, й після того, як були знищені майже всі євреї, які мешкали в Києві, Бабин Яр залишався місцем масових розстрілів, там загинуло багато ромів і радянських військовополонених. Серед жертв Бабиного Яру – підпільники, комуністи, українські націоналісти, психічно хворі. За підрахунками українських істориків, за час окупації в Бабиному Яру було знищено 150 тис. осіб.

Демонструється фрагмент 1, теми 10 документального фільму С. Буковського «Назви своє ім′я».

Ведучий 3. На території окупованої Європи фашисти створили 1634 концентраційних таборів, 900 трудових. Декілька таборів, розташованих на території Польщі, отримали зловісну назву «таборів смерті»: Аушвіц-Біркенау, Майданек, Треблінка, Бєлжец, Собібор, Хелмно. Табори смерті виконали вирішальну роль у знищенні єврейського населення Європи.

Фрагмент документального фільму «Реквієм берегині».

Фрагмент документального фільму «Ночь и туман».

Ведучий 4. Не могла Україна терпіти такої наруги. Страшним був гнів народу. І малі, і старі переповнювалися ненавистю, йшли в партизани, створювали підпільні осередки. Полум′я партизанської боротьби охопило всю Україну. Партизани знищили майже півмільйона гітлерівців, підірвали близько 5 тис. ворожих ешелонів.

Демонструється фрагмент документального фільму «Між сталевими жорнами» (Рух Опору).

Вклонися, моя Україно, цим людям величним і скромним,

що в назвах фронтів титанічних пронесли наймення твоє.

Ти словом достойним розкажеш своїм поколінням потомним,

чому їм довічну пошану твій вдячний народ оддає!

Звучить пісня «Альоша»

Ведучий 5. Визволення України стало можливим після розгрому фашистських військ під Сталінградом. Радянська армія почала свій переможний наступ. На початку 1943 р. радянські війська здобули блискучі перемоги: звільнили міста Воронеж, Курськ,Бєлгород, Харків. Жорстокими були бої за Донбас. Після перемоги на Курській дузі радянські війська 23 серпня 1943р. остаточно оволоділи Харковом. Наступ продовжувався від Великих Лук до Чорного моря.

Ведучий 1. Протягом вересня – листопада розгорнулася гігантська битва за Дніпро. Ставка Верховного Головнокомандування поставила завдання радянським військам захопити невеликий плацдарм у с. Букрин на правому березі Дніпра. Двічі робилися спроба військами Воронезького фронту (з 20 жовтня – Перший Український) під командування генерала М.Ватутіна прорвати оборону ворога з Букринського плацдарму. Тільки в боях за Букринський плацдарм загинуло понад 250 000 радянських воїнів.

Хвилина мовчання.

Ведучий 2. Командування фронту перекинуло війська на північ від Києва під село Лютіж. На напрямі головного удару було зосереджено понад 2 000 гармат і 500 установок реактивної артилерії — «КАТЮШ». З листопада 1943 р. з району Лютізького плацдарму почався вирішальний наступ. Столиця України мала бути звільнена до 26-ої річниці Жовтня. Жорстокі бої точилися день і ніч, у Пущі-Водиці при нічному наступі танки в бойових порядках ішли із ввімкненими фарами, ревом сирен. 6 листопада 1943 р. Київ був звільнений від ворога. Тисячі воїнів були удостоєні урядових нагород, 2 438 особам присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Демонструється фрагмент документального фільму «Між сталевими жорнами» (1943).

Згадую рік сорок третій,

Юність солдатську свою,

Що пронеслась на лафеті

В смертнім, кривавім бою.

Бачу Славутича кручі,

Мінами зритий плацдарм,

В лозах окопи сипучі...

Чую могутній удар.

Хвилі, що гупає глухо

В берег невпинно, щомить...

Глухнуть від вибухів вуха,

Серце в напрузі щемить.

Чую, як гнівом клекоче

Грізний слов'янський потік,

Ворога скинути хоче

З круч непокірних навік.

Силу усяк відчуває

Сивого батька — Дніпра —

І над рікою лунає воїнів грізне «Ура-а!»

Ведучий 3. Після визволення Києва розгорнулась грандіозна битва за звільнення Правобережжя, а потім і всієї території України. Бої були кровопролитними, ряд місцевостей переходив з рук в руки по кілька разів. У боях на Правобережній Україні з обох сторін брали участь війська чисельністю понад чотири мільйони чоловік, 4 200 танків , більше 4 000 літаків.

Ведучий 4. У результаті важких боїв радянські війська при звільненні України здійснили 35 наступальних операцій. Внаслідок Корсунь- Шевченківської операції 24 січня - 17 лютого 1944 року було оточено 10 дивізій противника.

Могутнім кільцем Українські фронти

Затисли залізну армаду,

І ордам фашистським ніде не пройти,—

Жахає їх тінь Сталінграда.

Не стали здаватись в полон вороги,—

Відкинули наш ультиматум...

І громом озвались Дніпра береги,

Коли «загорлали» гармати.

Ведучий 5. 20 березня звільнено Вінницю. Фрагмент про Звільнення Вінниці.

Наступ 22 березня - 16 квітня 1944 року на Півдні став вирішальним: звільнено Миколаїв, Одесу, всю Правобережну Україну, внаслідок чого радянські війська вийшли на кордон з Румунією. Наступ у квітні 1944 року в Криму повністю ліквідував німецьке угрупування на південному відрізку фронту. 9 травня 1944 року було звільнено Севастополь.

Ведучий 1. У ході Львівсько-Сандомирської операції 13липня - 27 серпня 1944 року війська Червоної Армії визволили західні області України У вересні - жовтні 1944 року була проведена Східно- Карпатська наступальна операція. 8 жовтня було звільнено від фашистів останній населений пункт України — селище Лавочне Дрогобицької (нині Львівської) області.

Ведучий 2. 14 жовтня 1944 р. відбулось урочисте засідання в Києві з нагоди визволення України. 28 жовтня 1944 р. визволено Ужгород — останній населений пункт у межах сучасних кордонів України. Таким чином, у результаті проведених у січні - жовтні 1944 року чотирма Українськими фронтами наступальних операцій було звільнено Україну від німецько-фашистських загарбників.

До слова запрошуємо ветерана Великої Вітчизняної війни полковника у відставці Твердохлєбову Ольгу Іванівну.

Твердохлєбова О.І., Ворона Л.М. Рачук Катерина читає вірш «1943 р.»

звертаються до молоді

Десь там, в історії, гудуть фронти,

Клекоче пеклом знавісніла битва...

Солдаток плач, й скорбота сироти,

І матерів свята молитва

За тих синів, що не вернулись з бою,

Сміливо йшли в останню штикову

Десь там під Ржевом чи під Лозовою

Й навіки падали в траву...

Десь там, в історії...

Та кров холоне й нині,

В зажурі вічній наші матері...

Я хочу щастя милій Україні,

Я хочу миру на моїй землі!

Звучить пісня «Боже, Україну збережи!»