Стрєлков Василь Єлисейович

          Стрєлков В. Є. народився 4 квітня 1912 р. в м. Вінниці в сім'ї  робітника. У 1928 р. закінчив семирічку та восени цього ж року вступив до Вінницького технікуму житлово – комунального будівництва, який успішно закінчив у 1931р. Після закінчення технікуму працював за направленням у м. Маріуполь техніком – будівельником на будівництві навчального комбінату при заводі “Ілліча”. На початку 1932 р. повернувся у Вінницю, де працював помічником прораба на будівництві будинків Облзв'язку та Облдортрансу до кінця 1934р. Без відриву від виробництва навчався на дворічних курсах інженерів при Вінницькому будівельному технікумі.

           З грудня 1934 по жовтень 1936 р. служив в РСЧА. Після закінчення служби повернувся до роботи на будівництві. З травня 1939 р. поступив на військову службу і разом з дружиною виїхав на Далекий Схід, а згодом був переведений у Прибалтійський військовий округ на посаду старшого техніка начальника циклу будівельного батальйону.

       Війна для Василя Єлисейовича почалась в Литві з перших її годин сильними бомбардуваннями, пораненням дружини, втратою сина. З кінця 1941 р. у складі частин Західного фронту служив помічником начальника району 73 Армійського Управління  Військово–польового будівництва 22 Управління оборонного будівництва.  На головному, західному стратегічному напрямку, командування розраховувало максимально ослабити ударні угруповання противника, виграти час для підготовки, зосередження і розгортання стратегічних резервів та створити умови для переходу до рішучого контрнаступу. В цих умовах велике значення надавалось створенню глибоко ешелонованої оборони та обладнанню тилових оборонних рубежів стратегічного значення. Будувались укріплення, загородження, оборонні смуги, протитанкові загородження, вогневі спорудження. В Московській  Зоні оборони  Стрєлков В.Є. прослужив з квітня 1942 р. до липня 1942 р.               Потім був переведений прорабом з вільного  найму Управління військово – польового оборонного будівництва на Закавказький фронт, де прослужив до серпня 1943 р.  Отримав звання лейтенанта, нагороджений медаллю  “ За оборону Кавказа”.

        З січня 1943 р. – кандидат в члени КПРС.

        З серпня 1943 р. з II Українським фронтом у складі Управління військово – польового та оборонного будівництва продовжувалося  військове життя Василя Єлисейовича. У квітні 1944 р. він був прийнятий в ряди КПРС.          У 1944 р. наказом № 0172 від 19. 09. 44 р. був нагороджений орденом “Червоної Зірки” з присвоєнням звання капітан. Після перетину радянського кордону за відмінні бойові дії під час форсування рік Грон, Нітра, прорива оборони противника по західним берегам цих рік та оволодіння містами Комарно, Нові Замки, Шурани, Ком'ятіце всьому особовому складу частини, в тому числі Стрєлкову В.Є., як учаснику цих боїв, 30.03.1945 р. наказом № 318 оголошено подяку.

           04.04.1945 р. наказом №330 Верховного Головнокомандуючого Сталіна за відмінні бойові дії по оволодінню містом Братислава Стрєлкову В. Є. оголошена подяка та вручена пам'ятна медаль. Наказом від 13.02. 1945 р. № 277 за оволодіння містом Будапешт отримав подяку та медаль “За взяття Будапешта”.

           Після закінчення війни Василь Єлисейович  був нагороджений медаллю “За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.” та продовжив службу в Збройних Силах СРСР у військово–будівельних військах. У 1947 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР за багаторічну та  бездоганну службу в Збройних Силах  СРСР нагороджений медаллю “За бойові заслуги”.

          У 1954 р. Президією Верховної Ради СРСР  нагороджений другим орденом “ Червоної Зірки”.

          У лютому 1957 р. у званні майор був звільнений у запас в зв'язку з скороченням Збройних Сил. З того часу і до вересня 1986 р. працював у рідному місті в різних організаціях, управліннях на посаді інженера – будівельника. І у мирний час на всіх посадах, які займав, Стрєлков В.Є. працював сумлінно, за що отримав звання «Ветеран праці», грамоти, подяки, грошові премії.

           Помер  Стрєлков В.Є.  25 жовтня 1992 р.