Конюховський Л.В. народився 21 травня 1924 р. на ст. Деражня Деражнянського району Хмельницької області. У 1940 р. закінчив 6 класів. Після визволення рідного краю від німецько-фашистських загарбників був призваний до лав Червоної Армії.  З лютого 1944 р. по червень 1945 р. служив телеграфістом у 237 артилерійському полку. Конюховський Л.В. брав участь у визволенні України та Польщі від німецько-фашистських загарбників. За мужність і героїзм, проявлені в боях за Варшаву, був нагороджений орденом Слави ІІІ ступеня, медалями «За відвагу» та за визволення Варшави. В боях за Варшаву Леонід Васильович отримав поранення в голову, лікувався в госпіталі.

        Після розгрому нацистської Німеччини отримав медаль «За перемогу над Німеччиною».

        З червня 1945 р. по березень 1947 р. служив радіотелеграфістом у 322 гарматному артилерійському полку, а потім 132 гарматному полку. Демобілізований відповідно Указу Президії Верховної Ради від 04.02. 1947 р. – 20 березня. 1947 р.

     Після демобілізації закінчив шестимісячні курси Главсу і отримав цивільну професію – електрик. У 1965 р. без відриву від виробництва закінчив 8 класів. До виходу на пенсію у 1984 р. працював електриком у будівельних організаціях м. Вінниці. За сумлінне ставлення до роботи користувався авторитетом і  повагою серед робітників та керівництва, неодноразово нагороджувався грамотами та цінними подарунками.

    В ознаменування 40-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній 1941-1945 рр. Конюховський Л. В. був нагороджений орденом «Вітчизняної війни» І ступеня.

      Помер Леонід Васильович помер у 1990 р.